Заклади освіти

Взаємодія закладів освіти та громади.

У Концепції «Нова українська школа» визначено вимоги до випускників закладів загальної середньої освіти – громадян XXI століття.

Це мають бути всебічно розвинені освічені українці, відповідальні громадяни і патріоти, які здатні до інновацій, які зможуть ефективно розвивати економіку, будуть конкурентноспроможні на ринку праці та навчатимуться впродовж усього життя.

Сучасний заклад освіти у партнерстві з батьками має завдання генерувати нові знання та розвивати в учнівської молоді відчуття соціальної справедливості та розвивати компетентності, які їм необхідні для роботи і життя у XXI ст.

Серед них такі:

• вміння комплексно вирішувати проблеми,
• критично мислити,
• бути креативними,
• уміти приймати відповідальні рішення та співпрацювати з людьми.

Такі заклади освіти є однією з найбільш ефективних моделей саме таких інноваційних навчальних закладів, які здатні ефективно розв’язувати завдання щодо реформування освіти, підготовки компетентних випускників у пратнерстві школи, батьківської спільноти та інших членів громади.

 Освіта має стати громадсько-орієнтованою, сприяти створенню можливостей для учнів, для окремих громадян, для родин, для громадських організацій та приватних осіб стати партнерами у виконанні вимог суспільства та реалізації потреб школи і громади. Завдяки такій співпраці зміцнюються родини і покращуються стосунки між членами громади, школа отримує більше реальної допомоги від місцевої громади, влади, комерційних структур тощо.

Діяльність закладів освіти, які співпрацюють із громадою, позитивно впливає на формування активної громадянської позиції і учнів, і вчителів, і членів громади, сприяє підвищенню відповідальності та самооцінки молоді та розвитку громади.

Сутність феномену управління такими закладами освіти полягає в тому, що керівник разом зі своєю шкільною командою та представниками громадських структур має запроваджувати державно-громадську (громадсько-державну) модель управління з посиленням ролі громадських структур і взаємодією з громадою.

Такі заклади освіти забезпечують становлення юних громадян як суб’єктів демократії, оскільки їх метою є не просто надання освітніх послуг учням, але й розвиток місцевої громади, залучення батьків та мешканців до вирішення освітніх, культурних, соціальних та інших проблем, які є як у школі, так і в громаді. Це дієвий механізм об’єднання активних, творчих людей, які орієнтуються на ідеали громадянського суспільства, на демократизацію як освіти, так і всіх сфер соціального життя, на перетворення шкіл у просвітницькі й культурні центри громад.

Заклад освіти є ініціатором розвитку громади, підтримує вільний обмін думками між учасниками освітнього процесу, оцінює потреби мешканців та місцевості, де вона розташована, бере участь у прийнятті рішень на місцевому рівні, а також забезпечує зворотній зв’язок щодо прийнятих рішень з боку громади; залучає нових партнерів для створення широкого спектру послуг для дітей, молоді, сімей та членів громади. 

Засновники і керівники закладів загальної середньої освіти у при формуванні мережі закладів освіти та забезпеченні функціонування відповідних закладів керуються наступними пунктами законодавства:

1)    Закон про Освіту  містить терміни «початкова школа», «гімназія», «ліцей». Відповідно до абзацу восьмого частини першої статті 35 Закону заклад загальної середньої освіти, що здійснює освітню діяльність на декількох рівнях загальної середньої освіти, має тип закладу вищого рівня, на якому провадиться освітня діяльність (це означає, що якщо, наприклад, заклад освіти здійснює свою освітню діяльність на першому і другому рівнях повної загальної середньої освіти, то він має називатися «гімназією», якщо на другому і третьому – «ліцеєм»);

2)   не всі положення Закону набрали чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 18 березня 2020 року. Так, зокрема, з 1 вересня 2024 року набирають чинності такі вимоги Закону:

^ кількість учнів у класі (наповнюваність класу) державного, комунального закладу освіти не може становити більше 24 учнів, які здобувають початкову освіту (абзац другий частини другої статті 12). До 1 вересня 2024 року наповнюваність у класі не може перевищувати 30 осіб (підпункт 11 пункту 3 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону);

^ початкова школа має функціонувати як окрема юридична особа або як структурний підрозділ гімназії (абзац п’ятий частини першої статті 35);

^ гімназія та ліцей мають функціонувати як окремі юридичні особи (абзац шостий частини першої статті 35);

^ для започаткування та провадження освітньої діяльності комунального ліцею у його складі має бути створено та функціонувати не менше чотирьох 10 класів (абзац восьмий частини першої статті 32);

3) як виняток, за рішенням засновника ліцей може також забезпечувати здобуття базової середньої освіти (абзац сьомий частини першої статті 35). Ця норма набирає чинності одночасно з набранням чинності всім Законом, проте вона не змушує засновників закладів освіти приймати наразі якісь спеціальні рішення щодо функціонування ліцеїв. Це положення Закону визначає вектор у питанні формування мережі ліцеїв: ліцей з можливістю здобуття в ньому базової середньої освіти – це скоріше виключення, аніж правило. Крім того, Закон передбачає затвердження Кабінетом Міністрів України окремого положення про ліцей;

4) одночасно на всіх рівнях повної загальної середньої освіти можуть здійснювати свою освітню діяльність лише заклади загальної середньої освіти, особливості освітньої діяльності яких визначені міжнародними договорами України, приватні та корпоративні заклади освіти (абзац дев’ятий частини першої статті 35), а також мистецький і спортивний ліцеї (частина п’ята статті 35);

5) у прикінцевих та перехідних положеннях Закону передбачені зміни до Закону України «Про освіту», зокрема до частини другої статті 13, відповідно до яких опорні заклади освіти мають забезпечувати на належному рівні здобуття виключно початкової та базової середньої освіти. У контексті положення абзацу шостого частини першої статті 35 Закону, згідно з яким «гімназія та ліцей мають функціонувати як окремі юридичні особи», який набирає чинності з 1 вересня 2024 року, опорні школи мають не пізніше 1 вересня 2024 року припинити забезпечувати здобуття профільної середньої освіти;

6) відповідно до статті 32 Закону:

–  мережа закладів загальної середньої освіти формується відповідно до законодавства з урахуванням соціально-економічної та демографічної ситуації, а також відповідно до культурно-освітніх та інших потреб територіальної громади та/або суспільства;

–        рішення про утворення комунальних початкових шкіл, гімназій як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають районні, міські, сільські, селищні ради;

–        рішення про утворення комунальних ліцеїв як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські ради (міст з населенням більше 50 тисяч);

–        ліцеї можуть бути утворені та здійснювати освітню діяльність за умови дотримання вимог цього Закону, ліцензійних умов та положення про ліцей, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

–        у разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти засновник зобов’язаний забезпечити учням можливість продовжити здобуття загальної середньої освіти на відповідному рівні освіти;

–        реорганізація і ліквідація закладів загальної середньої освіти у сільській місцевості допускаються лише після громадського обговорення проекту відповідного рішення засновника.

 Основні правила успішного закладу освіти:

 1. Навчальна програма орієнтована на потреби громади.

2. Колегіальність.

3. Кожен є вчителем.

4. Кожен є учнем.

 5. Міжвідомча співпраця.

6. Пристосування обладнання школи для активного використання усіма членами громади, в тому числі людей з особливими потребами.

7. Використання обладнання школи всіма членами громади на постійній основі: у будь-який час, упродовж будь-якого дня.

8. Відповідно до своєї стратегії розвитку школа виступає ініціатором вивчення наявних у громаді проблем, визначення пріоритетних з них для швидшого розв’язання, розробки шляхів їх вирішення у співпраці з іншими організаціями.

9. Почуття спільноти.

 Саме школа може стати ініціатором розвитку місцевої громади, не втрачаючи своїх основних функцій.

 Це навчальний заклад, в якому велика увага приділяється налагодженню дієвих партнерських стосунків між школою та всіма ресурсами, що існують в громаді.

• Значна увага приділяється освітнім, соціальним, оздоровчим послугам;
• розвитку молодіжного руху та залученню громадян;
• покращенню навчання учнів;
• зміцненню родини та відносин між мешканцями громади.

Заклад освіти задає тон у вирішенні важливих актуальних проблем тієї чи іншої території, виступає повноцінним членом громади, а не прохачем і механізмом отримання освіти учнями.

Завдяки такій співпраці зміцнюються родини і покращуються стосунки між членами громади, школа отримує більше реальної допомоги від місцевої громади, влади, комерційних структур тощо.

Формування демократичної культури як основи розвитку громадянського суспільства є основоположним для школи і забезпечується через реалізацію демократичних принципів у всіх аспектах шкільного життя та сприяння розвиткові шкільного самоврядування.

Такий заклад освіти не відгороджує учнів від реального життя, а включає це життя у свої уроки, позаурочну діяльність, створюючи єдине поле громадянського виховання не тільки учнів, але й усіх учасників освітнього процесу.

Заклад формує культурноосвітній простір школи, елементами якого є:

• зміст і форми правової та громадянської освіти, що відповідають віковому розвиткові та рівням освіти і включають не тільки традиційні підходи, а й різні інтерактивні форми роботи з дітьми;
• сформована організаційна культура школи, особливе внутрішкільне освітньо-культурне середовище, традиції, правила та норми взаємодії і взаємин усіх учасників освітнього процесу;
• зміст позакласної та позашкільної роботи, побудований на принципах самоврядування та співурядування дітей та дорослих; відкритість освітньої системи закладу освіти зовнішньому соціумові та пряма взаємодія педагогів і учнів школи з ним.

 Органи влади ініціюють розроблення та впровадження системи моральних і матеріальних стимулів для педагогів і постійне підвищення їхнього професіоналізму, сприяють розвиткові матеріально-технічної бази навчального закладу, децентралізують і розмежовують обов’язки та повноваження, забезпечують партнерські рівноправні взаємини між школою і громадою, удосконалюють нормативно-правову базу, створюють державно-громадські органи управління та всіляко підтримують їх діяльність.

Залучення батьків як представників громади до управління школою має посилювати роль батьківських рад (комітетів), рад школи, піклувальних рад; розвиток учительських та учнівських громадських організацій тощо.