Ментальне здоров’я: як подбати про себе?

Дата: 18.03.2026 12:04

Кількість переглядів: 70

Ментальне здоров’я – це коли людина може ефективно долати стресові ситуації, продуктивно та плідно працювати, робити внесок в громадське життя, а також розуміти власний емоційний стан та керувати ним, усвідомлювати інших та розвивати стосунки з ними, бути відкритим к навчанню та розвитку.

Ментальне здоров’я – це стан організму, який дозволяє повноцінно виконувати усі свої функції. Це відчуття рівноваги всередині себе, а також між собою, фізичним та соціальним середовищем.

Це надає людині відчуття самоцінності та самоконтролю, а також сприяє формуванню свого «Я» у всіх його проявах.

Психічне здоров’я треба розглядати, як невід’ємну складову здоров’я людини у цілому.

Невипадково відповідно до ЗУ «Про систему громадського здоров’я» (стаття 3) крім таких основних принципів системи громадського здоров’я, як законність, справедливість, орієнтованість на населення, мінімізація шкоди, участь та відповідальність, своєчасність, міжгалузеве співробітництво, впровадження передових світових практик, обґрунтованість рішень, протидія дискримінації щодо здоров’я, є такий принцип, як цілісність – цілісний підхід до здоров’я та визнання єдності його фізичних, психічних, психологічних, духовних і соціальних аспектів.

Що ж таке ідеальне ментальне здоров’я і які прояви його відхилення?

Насправді, легше визначити, що таке ідеальне ментальне здоров’я, ніж що таке відхилення.

Можна виділити шість ознак, як критерії оптимальної життєдіяльності.

• Персональна автономія. Ви отримали самостійність та можете приймати рішення, покладаючись на свій особистий досвід та бажання. Ви не залежите від батьків однак можете попросити в них пораду, вони не є «фінальною інстанцією» у ваших подальших кроках.
• Правильне сприйняття дійсності. Ви бачите оточуючий світ подібно тому, як це роблять інші люди. Наприклад, у вас нема галюцинацій. Ваш мозок не спотворює зображення, яке бачить.
• Позитивне відношення до себе. Ви впевнений у себе та своїх силах, приймаєте власні фізичні та психологічні особливості, у вас здорова – не завищена та не занижена – самооцінка. У вас нема звички критикувати кожну дію чи кожне слово – своє або оточуючих.
• Стійкість до стресу. Ви без проблем звільняєтесь від накопиченого напруження. Та грамотно справляєтесь з обставинами, в яких почуваєте себе некомфортно.
• Адаптація до оточуючого середовища. Ви вмієте пристосовуватись до нових ситуацій та бути в них гнучким та спокійний. Наприклад, ви швидко звикаєте до нового робочого міста та заводити знайомства з колегами.
• Самоактуалізація. Ви постійно аналізуєте власні досягнення, прагнете рости та розвиватися у професійній та особистісній сферах. Вам важливий результат вашої діяльності.

Ці критерії є орієнтирами того, які у людини граничні можливості, та яким чином він може усвідомити і розкрити увесь свій потенціал.

Турбота про себе дозволяє запобігти можливі психічні розлади та впоратись з ними. Але якщо відчуваєте, що ваш стан змінився на негативний або «щось йде не так» – проконсультуватись з фахівцем ніколи не завадить.

Чому же так важко визнати власну ментальну проблему?

По-перше, тому, що культура відвідувань до психолога в Україні ще не сформована. Не останню чергу це спадщина Радянського Союзу, коли частка «псих» та всі слова, пов’язані з нею, автоматично асоціювалися з карательною психіатрією. Страх таких закладів та спеціалістів по психічному здоров’ю передавався поколіннями, як і страх голоду, та засіла глибоко у підкірці.

Друга причина, яка зупиняє людину від походу до психолога – невміння слухати себе та свої відчуття. Тому українці повільними кроками вчатся говорити про ментальне здоров’я, намалювати під ногами безпечне підґрунтя. Це гальмується в тому числі негласною забороною вільного вираження емоцій, особливо негативних: гнів, протест, розгубленість, огида.

По-третє, стигматизація теми ментального здоров’я викликане тім, що люди бояться невідомого. Вони відчувають, що людина з психічними розладами може бути неадекватною та агресивною. Також присутнє питання само стигматизації. Так, 44% молодих людей (13-24 роки) уникають розмови про ментальне здоров’я з фахівцями, бо вважають що це соромно, 38% також вважають, що це може вплинути на репутацію в сім’ї.

На сьогодні великою проблемою є стигма, яка оточує тему психічних порушень. Часто це стає перешкодою для своєчасного звернення по допомогу. Йдеться не лише про стигму серед пацієнтів, але і про стигму серед тих, чия робота полягає у впровадженні послуг з психічного здоров’я. Стигма – це бар’єр. Його потрібно руйнувати.

Стигматизація людей з психіатричним діагнозом – є наслідком негативного соціального ставлення і призводить до того, що людину сприймають через призму хибних стереотипних уявлень. На ґрунті стереотипних уявлень зрощуються упередження, видаючи розлад за бездухість, слабкодухість, нездатність боротись, або недовихованість (що крайньо невірно, бо є велика кількість наукових досліджень що давно спростували більшість стереотипних суджень радянського часу) – спричиняють дискримінацію людей, що мають психічні розлади. І призводить до того, що людина навіть задумуватись не хоче, що цей жах може виявитись її проблемою. Прийнято вважати, що розлади психіки десь там далеко, вони не можуть трапитись у нас в сім’ї, з нами, нашими рідними – якщо ми, наприклад, хороші батьки.

Негативні наслідки пережитої стигми були описані щодо почуття власної гідності, якості життя, розширення прав і можливостей, звернення за психіатричною допомогою та її отримання, а також підвищеною суїцидальністю, навіть в ремісії. Стигма також негативно впливає на зайнятість, дохід, громадську думку про розподіл соціальних виплат і витрат на охорону здоров’я. Необхідно більше знань про стигматизацію та її причини, щоб мати можливість успішно боротися з дискримінацією.

Серед різних компонентів стигми, самостигматизація – негативний погляд на себе в результаті стигматизуючих ідей, які підтримуються суспільством – найбільшою мірою впливає на погляди про пошук психіатричної допомоги.

Тож що ми можемо зробити для подолання стигматизації? Будьте обережні, коли пов’язуєте психічні розлади з поведінкою людини, вчинками, її гендером, вірою тощо. Уникайте порівнянь з особистим досвідом, якщо ви ніколи не мали психічних розладів. Наприклад не порівнюйте депресію з особистим досвідом моментів, коли ви почувалися пригнічено. Порівняння відчуттів людини, у якої депресія з тимчасово пригніченим настроєм може змусити її відчувати провину. Надавайте інформацію так, щоб вона знищувала стигму, а не провокувала її і пам’ятайте, що відверті розмови про психічне здоров’я полегшують звернення людини за допомогою.

Проблема психічного здоров’я актуальна у всьому світі:

• 1 з 8 людей в світі має психічні розлади;
• 1 з 5 осіб, яких торкнулася війна, мають проблеми пов’язані з психічним здоров’ям;
• Послуги, пов’язані з психічним здоров’ям, отримує не більше 30% від усіх, хто потребує;
• Депресія, є другою причиною в світі, що вносить внесок у інвалідність та погіршення якості життя;
• Поширеність психічних розладів (передусім депресії та тривожних розладів) зростає разом з старішенням населення;
• Самогубство –друга по поширеності причина смерті серед осіб віком 15-29 років. 1 смерть з 100 – пов’язана з самогубством;
• Особи з психічними розладами помирають раніше на 10-20 років.

970 мільйонів людей у світі страждає на психічні розлади, з них 31% -це тривожні розлади, 28% – депресивні розлади, 11,1% – порушення розвитку, 4,1% – біполярний розлад, 4,1% – поведінкові розлади, 2,9% – розлади аутистичного спектру, 2,5 – шизофренія, 1,4 – розлади харчової поведінки.

Що ми маємо на сьогодні в Україні?

• Понад 90% українців мають хоча б один із симптомів тривожних розладів, а понад 50% – перебувають в зоні ризику розвитку труднощів, пов’язаних з психічним здоров’ям.
• 40-50% громадян, за оцінками спеціалістів, потребуватимуть психологічної допомоги та психосоціальної підтримки різного ступеня інтенсивності.
• Рівень споживання антидепресантів у 2022 році сягнув піку, а на безрецептурні заспокійливі засоби українці щомісяця витрачають близько 300 млн. грн. (Аудит ресурсів існуючої системи надання послуг у сфері психічного здоров’я. Дослідження проведено у межах роботи над Всеукраїнською програмою ментального здоров’я.)
• Суб’єктивна оцінка власного психологічного благополуччя українців є досить високою – 6,7 бали з 9 можливих. Майже половина (41%) вважають свій ментальний стан цілком задовільним.
• 31% українців не вважають свої ментальні проблеми вагомими і важливими для інших, особливо в умовах війни – наразі це основний бар’єр до звернення за психологічною допомогою.
• 66% респондентів не знають, куди вони могли б звернутися по допомогу в разі необхідності.
• 3-5 млн пацієнтів додатково: кількість психічних розладів (зокрема середніх і тяжких) та потреб в охороні психічного здоров’я зросла на 70%.

(Дослідження «Психічне здоров’я та ставлення українців до психологічної допомоги під час війни» проведено соціологічною компанією Gradus Research у межах ініціативи першої леді Олени Зеленської зі створення Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?».)

Я можна подбати про психічне здоров’я?

Щоб це з’ясувати треба знати про фактори ризику щодо розвитку психічних розладів. Нещастя є встановленим фактором ризику для психічного здоров’я та поведінкових проблем. Прикладами таких труднощів є бідність, безробіття, фінансова нестабільність, низький освітній рівень, насильство, безпритульність та соціальна ізоляція. До факторів ризику відноситься також:

• Генетичні фактори
• Вживання алкоголю та наркотиків
• Не здоровий режим харчування
• Ожиріння та інші метаболічні ризики
• Хронічні захворювання
• Порушення сну
• Не задоволення власним тілом
• Низький рівень освіти
• Соціальне насильство на жорстокість
• Емоційне, фізичне насильство та зневага
• Цькування, булінг
• Раптова втрата близької людини
• Напружена робота/Втрата роботи та безробіття
• Несправедливість, дискримінація і соціальне відчуження
• Соціальна, економічна та гендерна нерівність
• Війна та ВПО
• Ускладнення стану здоров’я

Супутні фізичні стани є поширеними серед людей із проблемами психічного здоров’я та психічними розладами: погане психічне здоров’я збільшує ризики додаткових фізичних захворювань, а фізичні умови підвищують ризик поганого психічного здоров’я, наприклад, діабету.

Вплив поганого психічного здоров’я може впливати на людей протягом усього життя. Крім того, проблеми з психічним здоров’ям у ранньому дитинстві та підлітковому віці збільшують ризик поганої успішності та можливостей працевлаштування в подальшому житті. Дорослі з проблемами психічного здоров’я менш продуктивні на роботі та частіше залишаються безробітними. Люди похилого віку з проблемами психічного здоров’я, швидше за все, будуть ізольовані та менш активні у своїй громаді.

Ми живемо у стані постійного стресу — це факт. Стрес вважається нормальною психофізіологічною реакцією на дії, які виходять за межі норми, задля захисту або адаптації до змін. Ми здатні боротися зі стресом у малих дозах, та коли він стає тривалим, може спричинити серйозні наслідки для організму.

Звісно, що стрес не проходить неминуче для нашого організму. Внутрішня напруга може спричинити підвищення артеріального тиску, зумовити порушення серцевого ритму, призвести до загострення захворювань судин, призвести до виникнення тривожних розладів та депресії, сприяти розвитку інших захворювань.

Стрес може спонукати до нездорового способу життя. Аби притупити емоції, людина починає вживати тютюнові вироби й алкоголь, нехтує фізичними навантаженнями та налягає на шкідливу їжу.

Стресу піддаються люди різного віку, соціальних груп і професій. В особливу «групу ризику» входять ті, хто безпосередньо контактує у своїй роботі з іншими людьми. Це менеджери, продавці, журналісти, працівники сфери послуг, диспетчери і медичні працівники. Більшість з нас, як кажуть психологи, живуть в «режимі невизначеності і невиправданих очікувань» – в стані щоденного стресу.

Оскільки ЦНС є найбільш вразливим і «складно організованим механізмом», при стресі організм починає давати збоїв не в якомусь одному місці, а «валиться» відразу весь. Стрес сприяє тому, що з ладу виходять ослаблені системи організму. Розвиток таких захворювань, як виразкова хвороба, бронхіальна астма, ішемічна хвороба серця, гіпертонія, здатні прискорити тривалий або сильний стрес. В результаті з’являються депресивні або невротичні, тривожні розлади, які дуже знижують якість життя людей. Нестійкий емоційний стан при стресі впливає на наше здоров’я, обумовлюючи погіршення пам’яті та уваги, поганий настрій, підвищення нервозності, тривожності, головні та кардіальні болі, запаморочення, розлади сну, підвищення артеріального тиску, загострення хронічних захворювань, зниження імунітету. Небезпека цих станів в тому, що з часом вони трансформуються в серйозну патологію – порушення серцевого ритму, інсульт, інфаркт, гастрит, виразкову хворобу, депресію тощо. Також стрес стає причиною розвитку астеноневротичного синдрому, проявом якого є синдроми хронічної втоми і професійного вигорання.

Які існують фактори захисту щодо розвитку психічних розладів? Це:

• Генетичні фактори
• Соціальні і емоційні навички
• Самооцінка
• Хороше фізичне здоров’я
• Фізична активність
• Повноцінне харчування
• Хороше виховання
• Відчуття фізичної безпеки
• Позитивні соціальні зв’язки та соціальна підтримка
• Економічне забезпечення
• Достатня якість інфраструктури
• Безперешкодний доступ до послуг
• Якість навколишнього середовища
• Соціальна інтеграція
• Дохід та соціальний захист
• Соціальна та гендерна рівність

Серед цих факторів, є фактори, на які ми можемо активно впливати.

Зробіть фізичну активність частиною вашого життя. Дослідження підтверджують, що регулярні фізичні вправи можуть зменшити стрес та полегшити симптоми тривоги. Нагадаємо про рекомендацію для дорослих займатися щонайменше 150 хвилин на тиждень фізичною активністю помірної інтенсивності.

Після тренування у людини зменшується рівень стресогенних гормонів, таких як кортизол, адреналін, котехоламін та адренокортикотропін. Водночас збільшується рівень норадреналіну та “гормонів щастя” – серотоніну та ендорфінів. Вивільнення останніх активують рецептори у центрах винагороди, тим самим підвищують задоволеність життям, формують мотивацію, покращують самооцінку, надають відчуття впевненості у собі, покращують якість сну, зменшують ризики появи тривожних та депресивних розладів

Рухайтесь, тренуйтеся, оточуйте себе позитивом і пам’ятайте: ваше щасливе тіло – це щасливий розум. Розпочніть заняття спортом сьогодні!

• Перегляньте режим сну. Сон – це можливість очищення мозку від інформаційного навантаження.
• Подбайте про збалансоване харчування. Наш раціон впливає і на психічне здоров’я. Так, в одному з досліджень йдеться про те, що вищий рівень стресу в його учасників був пов’язаний з нездоровим харчуванням. Тож вживайте достатньо овочів та фруктів (400-600 г на добу), цільних продуктів, зведіть до мінімуму споживання продуктів з високим ступенем обробки. Пам’ятаємо про тарілку здорового харчування, вона складається: 50% з овочів та фруктів, ¼ тарілки з цільнозернових продуктів, ¼ тарілки – білки.
• Скоротіть час з гаджетами. Низка досліджень доводять зв’язок між надмірним використанням смартфонів і підвищеним рівнем стресу. Чим більше ви проводите часу “у телефоні”, тим гірший ваш психологічний стан.
• Знайдіть час для себе. Доведено, що піклування про себе допомагає знизити рівень стресу. Це може бути читання, медитація та будь-яке інше хобі.
• Проводьте час з рідними й друзями. Добрі справи, волонтерство та допомога іншим допоможе почуватися краще. Крім того, коли ви залишаєтесь на зв’язку з близькими, відчуваєте спокій та згуртованість.

Треба сказати, що нормалізація сну, збалансований раціон, щоденна фізична активність – ці заходи є спільними і в лікування тривожних станів, і в управлінні серцево-судинними захворюваннями, діабетом та іншими хронічними станами.

Питання психічного здоровʼя населення є одним з пріоритетних державних завдань України.

З метою підвищення обізнаності щодо психічного здоров’я, трансформації системи охорони здоров’я для забезпечення ранньої профілактики з урахуванням факторів ризику та фактори захисту щодо розвитку психічних захворювань та надання послуг у сфері психічного здоров’я розроблена та впроваджується Всеукраїнської програми психічного здоров’я в Україні «Ти як?» . Задля координації зусиль та забезпечення взаємодії організацій та структур причетних до реалізації програми при Кабінеті міністрів України утворено Координаційний центр з психічного здоров’я.

Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?» має на меті допомогти українцям знайти джерело сили. Джерело внутрішнє, в собі, на рівні усвідомлення й визнання власного психічного стану та хоча б приблизної оцінки ступеня його кризовості. Піклування про ментальне здоров’я має стати звичною відповідальністю кожного. Створення системи сервісів і послуг зможуть різними засобами та дієвими механізмами підтримати людину, коли вона не справляється самостійно.

На сьогодні триває комунікаційна кампанія Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», яка містить «Техніки самодопомоги».

Мета кампанії – сприяти формуванню в суспільстві культури піклування про ментальне здоров’я.

Психологічний стан українці майже 2 роки перебуває в нестабільному стані: шок, ейфорія, агресія, апатія, з одного боку, та примирення, з іншого, постійно створюють так звані «емоційні коливання» і потребує рекомендацій (а, можливо, системної роботи) з внутрішнім світом людини.

Прояви дратівливості, порушення сну, настрою чи втрата інтересу до справ та задоволення від дозвілля – є ознаками того, що необхідно звернути увагу на стан свого психічного здоров’я, можливо, відпочити та відновити душевні сили та ресурси. Якщо вчасно не відреагувати і накопичувати стрес та проблеми, ситуація зі станом здоров’я може ускладнитись, а продуктивність роботи та якість життя – знизитись.

Використовуючи методи самодопомоги, ефективні стратегії подолання стресу та дієві, базовані на доказах, корисності для загального стану здоров’я прийоми часто приносять стабілізацію.

При Дніпропетровській ОВА діє Координаційний центр підтримки цивільного населення. Він створений для оперативного реагування на запити людей, котрі постраждали від війни. Охопить всі сфери життя.

У Дніпрі функціонує Центр психологічної підтримки «RAZOM з тобою» . Центр створений на базі Дніпропетровського обласного центру громадського здоров’я за адресою вул. Новосільна, 1 (Дніпропетровський обласний інформаційно-аналітичний центр медичної статистики ДОР), який надає психологічну допомогу населенню на безоплатній основі.

Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко наголосив – «Психологічні послуги мають бути доступними, якісними та безоплатними».

Важливим кроком до цього став проект «Охорона психічного здоров’я у структурі медичної допомоги», затверджений наказом МОЗ України (від 01.08.203 №1387), який спрямовано на розширення функцій первинної та спеціалізованої медичної допомоги у сфері психічного здоров’я.

Для реалізації цього були визначені першочергові кроки — дорожня карта проекту. Серед іншого, зокрема, міністр назвав наступні:

• масштабування навчання mhGAP²,
• інформування пацієнтів та зниження стигми в медичному середовищі,
• оновлення клінічного маршруту пацієнта та карти планового перенаправлення,
• Впровадження гарантованого пакету послуг на первинному та вторинному рівнях меддопомоги,
• налагодження взаємодії первинного і вторинного рівнів та інтеграція з сервісами у громаді, напрацювання ефективних алгоритмів перенаправлення пацієнтів.

Саме для того, щоб полегшити маршрут пацієнта та зробити психологічну допомогу максимально доступною для тих, кому вона потрібна, була розроблена та запущена глобальна програма підготовки медпрацівників основам психологічної допомоги mhGAP.

Програма Mental Health Gap Action Programme (mhGAP -програма подолання прогалин у сфері психічного здоров’я) впроваджується в Україні ВООЗ за підтримки Міністерства охорони здоров’я України та Національної служби здоров’я України. Вона спрямована на залучення неспеціалізованих із психічного здоров’я кадрів до надання допомоги людям із психічними розладами — для підвищення доступу пацієнтів до послуг з охорони психічного здоров’я.

Станом на початок 2024 року майже 70 тисяч медичних працівників (лікарі, медсестри, медбрати, фельдшери, керівники медзакладів, інші медичні працівники) пройшли навчання за програмою ВООЗ mhGAP* і можуть допомагати в охороні ментального здоровʼя. Серед них – 16 тисяч лікарів «первинки» (сімейні лікарі, педіатри, терапевти), а це більше ніж кожен третій, тож шанси, що саме ваш лікар може розпізнати, діагностувати та підставити плече, – дуже високі.

Які поради можна надати для збереження психічного здоров’я?

Наукові дослідження свідчать про те, що більшість людей може самостійно, навіть без спеціальних професійних втручань кризових психологів слідкувати за тим, щоб бути в певному психоемоційному стані рівноваги, відновлювати свою саморегуляцію. Вчіться прислухатися до себе та своїх потреб, аналізувати ситуацію, щоб зважуватися на наступні кроки й життєві рішення. Варто пам’ятати, що психіка вразлива, але розуміння того, як її підтримати, допомагає самому собі, створює реальне «бачення» ситуації, дає можливість критично мислити в складних обставинах. Важливо пам’ятати про дотримання правил особистої психологічної гігієни.

По-перше, обов’язково маємо дозувати новини, тому що їх багато і звідусіль, зараз вони не надто приємні. Якщо постійно спостерігається негативний фон, наша психіка дуже швидко дестабілізується і надалі привести її до адекватного стану важко. Тобто зранку можна почитати, побачити новини, трохи вдень, перед сном не варто читати новини. Дотримуйтеся офіційних повідомлень щодо повітряної тривоги, перебувайте в укриттях. Але більше, ніж пів години-година сумарно на добу в інформаційній просторі не перебувайте.

По-друге, не забуваємо про обов’язкові побутові справи. Паніка вмикається тоді, коли ми абсолютно не займаємося тим, до чого звикли. Тому перемикайтеся на ті справи, які робили до війни. Якщо ви маєте можливість працювати(навчатися), намагайтеся це робити. Зрозуміло, що може бути не той емоційний фон, щоб повністю поринути в роботу, але намагайтеся виконувати свої функціональні обов’язки.

По-третє, якщо ви перебуваєте поруч із людьми зі слабкою психікою, із дітьми, які не можуть ще керувати своїми емоціями, то, як би вам не було страшно, переповнювала злість чи агресія, намагайтеся керувати своїми емоціями, не демонструйте іншим свої внутрішні переживання.

Техніка дихання квадратом, яка допоможе заспокоїтися:

• Повільно вдихнути на 1-2-3-4.
• Пауза 1-2-3-4.
• Видихнути на 1-2-3-4.
• Пауза 1-2-3-4.

Намагайтеся розслаблятися через заняття хобі, те що зараз доступне: малювання, коли немає світломаскувального режиму, співи, прослуховування музики, фізичні вправи, зарядка, гімнастика, перегляд фільмів ваших улюблених жанрів. Це розвантажує нервову систему. Також читайте книги. Намагайтеся спілкуватися з рідними не тільки на тему війни і обміну новинами, але й на нейтральні теми, обговорюйте плани на найближче майбутнє. Не забувайте про духовну сферу життя та релігію.

Якщо Ви відчуваєте, що не справляєтесь самостійно – шукайте підтримки серед близьких людей, яким довіряєте. Якщо несприятливий стан триває більше двох тижнів і покращення не наступає – варто звернутися по фахову допомогу. Першим кроком на шляху звернення по допомогу для подальшого планування дій, може також стати телефонний дзвінок у службу допомоги, звернення до сімейного лікар, психолога чи психотерапевта.

Сімейний лікар, з яким укладено декларацію, є найпершим порадником пацієнтів у всіх скаргах на здоров’я. У тому числі й у питаннях ментального здоровʼя, адже воно є невіддільним від фізичного. Вплив ментального здоров’я на фізичне, так само як і навпаки, є очевидним й науково та практично доведеним. Тому, якщо маєте потребу в психологічній підтримці – поговоріть із своїм сімейним лікарем. Ви можете обговорити із сімейним лікарем такі стани: порушення сну, тривалу відсутність апетиту, тривогу, нав’язливі думки про те, що може статися щось погане.

Сімейний лікар жодним чином не замінить психолога, психотерапевта або психіатра, але він зможе надати допомогу пацієнту і у разі потреби – перенаправити до вузького фахівця. Варто зазначити, що така послуга з охорони психічного здоровʼя є абсолютно безоплатною, адже надається у межах Програми медичних гарантій.

Звертатися по допомогу – не слабкість, не забаганка й не соромно, а відповідально. Психічне та фізичне здоров’я – однаково важливі компоненти загального здоров’я людини, й про них потрібно турбуватися.

« повернутися